мова про попсовий колектив, який складається з двох дівчат — NikitA…

NikitA – Машина

NikitA – Зайчик

NikitA — Солдат

пс. цицьки тут

momento \ пам’ятай

фільма двохтисячного року, на перший погляд — занудна та заплутана.
так воно і є перші кільканадцять хвилин.
але з кожним новим епізодом усе стає більш непередбачуване, несподіване, інтригуюче.
головна “фішка” — фільма йде догори дригом задом наперед від фінальної сцени до першої, яка і спричинила таку розв’язку.
останній епізод, потім передостанній, який частково пояснює попередній, за ним передпередостанній, який у свою чергу частково пояснює події, які були на передостанньому.
і так аж до першого — визначального!

актори

[читати усе! ...]

чорна блискавка (кіно таке)

я собі погано уявляю, як блискавка може бути чорною, але це не суттєво — головне файно звучить.
російське сучасне недешеве кіно (п’ятнадцять мегабаків); недешеве, бо на спецефекти власникам довелося потратитися, як-не-як розраховано не на російсько-українсько-білоруських фанатів зомбоящика, а на “широкий загал”…

сюжет

сюжет простий як двері — супер-машина, яка вміє літати, потрапляє до рук студента-задрота…
перчинка в тому, що тато цього студента-задрота (брутальний сергій гармаш) є кришталево-чесний чоловік (яких в природі взагалі-то і не існує): миє посуд за всю сім’ю, переводе бабусь через дорогу, подає милостиню коло церкви, а в самій церкві безкоштовно щосуботи миє підлогу (це таке художнє перебільшення, у фільмі він тільки за слабших заступався ), а от синуля подався у сексуальне рабство найми до комерсанта з кавказу (звісно, хто ж комерсант? або кавказець, або юдей, в росії інакше не буває) і відповідно сенсом його життя стало назбирати півтора мільйона рублів на новий білий мерседес, продаючи квіти свого працедавця.

а головний негідник фільму (мефістофельний віктор вержбицький, який за традиціями російського індійського кінематографа грає переважно негідників) не просто хоче цю машину сцапати, а ще й всій москві влаштувати армагєддєц, бо виявляєтсья під дорогою столицею є стопіццот мільйонів тон діамантів, які він і хоче дістати.
щоправда, через це вся москва завалиться…. (і про що ви подумали після слів “вся москва завалиться”? )

стандартні сюжетні лінії, які базуються на тому, що задрот закоханий в милу лімітчицю, якій нема де жити і нема що їсти, тому вона радісно ходе ресторанами — головне тільки запросити, а лімітчиця обманулася і переплутала нового супермена з його конкурентом.
а конкурент такий підлець, що навмисне її обанював у той час, коли головний герой (“чорна блискавка” — так його назвали на честь 50-річного ридвана, на якому він літав небом та рятував усіх бомжів, алкоголіків та підарасів знедолених) рятував світ…

фінал: москву врятовано, кілька напівнегідників покаялися, і за всі піздєца, які пережив “чорний блискун” — скромний поцілунок в губки… ппц.

але! окремі кілька слів (зовсім без сарказму) про малу акторку, яка грала у фільмі брата студента.
її гра — бездоганна і просто неймовірна.
молодчина!

епізоди

емблема фільми і самої машини

валерій золотухін в ролі лабуха професора-винахідника

сергій гармаш в ролі правильного тата

сергій михайло єфремов в ролі самого себе пияка

доктор зло віктор вержбицький

катерина медічі васильєва

катерина вилкова в ролі лімітчиці

відео (трейлер)

holy war – ангійське словосполучення, яке містить глибокий сенс.
халівор – інтернет (як правило) бійка між фанатами різних ідеологій (речей, понять, кольорів, музики ецетера ецетера).

епік халівор

епічний халівор звісно, що між фанатами хрюшки та лінупса.
в народі: маздайщики та лінуксоїди (але є і більш пошлі чіткі характеристики).

стандартний перманентний халівор

мільйони! наприклад:
- яка релігійна гілка ліпша (правослабіє вс католицизм; київське провослабіє вс московське; хрестиянство вс язичництво ецетера ецетера);
- який політик менше вкрав ліпший
- де ліпше жити
- яка машина ліпша
…

спонтанний халівор

- яке пиво менш бридке ліпше
- яка дівчина на фото симпатичніша
- хто більший лузер серед знайомих
…

і як висновок

халівор починаєтсья з нічого і ніколи не закінчується, бо сперечатися щодо того, що колір чорний є ліпший за білий (або навпаки), чи весна ліпша за літо, а літо ліпше за осінь, а осінь за зиму, а зима за весну – можна протягом усього свого життя і – що головне! – абсолютно безрезультатно.
в халіворах є й позитив, наприклад – збільшення кількості постів на ресурсі + поява на ньому нових учасників дискусії; істина в такій суперечці ніколи не народжується, істина насправді народжується у бесіді, а не там, де нам греки втирали (в дискуссії).