львівська лазанья
колись уже розповідав, як, наприклад, робив гарячу канапочку , а тепер оповідання про те, як зробити “гарячу канапочку 2”, і даруйте за пафосну назву, бо вона не зовсім “львівська” (хіба визначити за місцем мого перебування, з таким самим успіхом вона може бути і “личаківська”
), та й до оригінальної італійської страви стосунку фактично не має, ну хіба частково принцип приготування. 
така назва, бо роздуми про італійську справу надихнули. 
колись було таке “шоу самотнього бенюка холостяка”, коли люди з підніжного корму того, що є в холодильнику, робили цікаві страви.
майже така сама історія, за виїмком — перед тим, як щось купити і покласти в холодильник, я подумав — навіщо.
львівська лазанья (тобто: нова страва від дункана)
що для неї потрібно?
