топ улюблених музикантів (на даний час, за спаданням):

Submersed, Muse, 3 Doors Down, Godsmack, Helloween, Breaking Benjamin, Three Days Grace, System of a Down, Papa Roach, Avenged Sevenfold, P.O.D., Disturbed, Mudvayne, Trapt, Seether, Stone Sour, 12 Stones, Chevelle, Guano Apes, Linkin Park, Limp Bizkit, Shinedown, Cold, Ozzy Osbourne, Korn, My Chemical Romance, In Flames, Scissor Sisters, Static-X, Blue October, Bullet for My Valentine, Nonpoint, Hoobastank, Depeche Mode, Finger Eleven, Paramore, 30 Seconds to Mars, Skillet, The Offspring, Red, Staind, Faith No More, Green Day, Quarashi, Incubus, Def Leppard, The Bloodhound Gang, Prodigy, Hinder, Beatles, Queen, Drowning Pool, Clawfinger, Sum41, Slipknot, Rammstein, Ill Niño, Saliva

довго пересовував виконавців з одного місця на іньше, але ніби об’єктивно (не означає, що Submersed супер колектив, а Saliva поганий, просто Submersed трішки ліпше за Muse, а Muse трішки ліпший за 3 Doors Down і так далі)

минуло більше року і знову повернулися мурашки о_О

десь місяців чотири-п’ять тому вперше почув “Брікін Бенджамін”
подумав: ну нічо так
потім був саундтрек до фільму з Брюсом Віллісом “Суррогати”, теж “дуже нічо”
минуло кілька місяців і раптом!

Breaking Benjamin – So Cold

пісню можна слухати по 10 разів під ряд, так само, як і хістерію від М’юз, і холлов від Сабмерсед.

Mudvayne

історія

“Mudvayne” – ню-металурги ню-металістичний квартет з провінційного американського міста пеорія (штат ілінойс), зібралися в 1996 році.
щоб якось виділитися з натовпу, хлопці взяли собі чудернацькі прізвиська – кад (чед грей, вокал), гуррг (грег трібетт, гітара), спаг (мет макдонаф, ударні).
як звали першого басиста – невідомо, та це не так вже й суттєво, тому що невдовзі його замінив рікнов (раян мартіні).
перший альбом, “Kill I Oughta” хлопці випустили за власні кошти у 1997 році.
якоїсь позитивної реакції у слухачів він не отримав, і “Mudvayne” зробили серйозний прорив тільки у 2000 році після підписання договору з “Epic Records“.

для запису альбому “L.D. 50” (у перекладі – “смертельна доза для половини людей зі 100″) музики помандрували до ванкувера, де потрапили до рук ґарту річардсону, відомого своєю роботою з “Kittie” та “Rage Against The Machine“.

матеріал для пісень цього диска навіяно фільмом стенлі кубріка “космічна одісея 2001“.
процес запису був дуже напружений, але хлопці плідно попрацювали і це було позитивно оцінено публікою.
альбом стартував з 113-й позиції чартів “Billboard“, а через деякий час тираж перевалив за півмільйонну відмітку.
“Mudvayne” здійснили глобальне турне штатами в компанії з колегами “з цеху” – “Slipknot“, що додало їм чергову порцію популярності.
до речі, у сценічному іміджі група була схожа на сліпнотівців своїм агресивним макіяжем та дивакуватими костюмами.

у 2001 році команду запросили для участі у фестивалі “Ozzfest“.
крім цього “Mudvayne” склали компанію “System Of A Down” та тим самим “Slipknot” в турі “Pledge Of Allegience“.
за мотивами цих гастролів було випущено збірний концертник, куди увійшли два трека мадвейнівців – “Under My Skin” и “Pharamaecopia“.

слідом за цим хлопці відвідали англію, де розігрівали “One minute silence“.
на хвилі зростаючої популярності групи “Epic Records” перевидала “Kill I Oughta” під новою назвою “Beginning Of All Things To End“, доповнивши його парою нових треків, “L.D. 50” и “Dig“.
до речі, відео, яке було зняте на останню композицію, отримало у 2001 році приз “MTV2 Video Award”.
у 2002-му “Mudvayne” записали новий альбом, “The End Of All Things To Come“.
робота над диском йшла за активної участі прог-рокового продюсера девіда ботрила (“King Crimson“, “Tool“), і це отримало відображення в звучанні альбому.
стиль диска можна було визначити як суміш ню- та прогресив-металу.

особливо цікавими вийшли композиції “World So Cold“, “Shadow of a Man“, “Not Falling“, “(Per)Version of Truth“, “Mercy, Severity” та “A Key to Nothing“.
першого ж тижня було продано 80000 екземплярів “The End Of All Things To Come“, до того ж пластинка прорвалася у найліпшу двадцятку біллбордівських чартів.

[читати усе! ...]